Дитя підвелося на ноги,
Вперед простягло рученята.
Далека йому ще дорога,
Щоб матінку рідну обняти.
Іще говорити не вміє,
Лиш ніжно лепече устами,
А мати закохано мріє
Про слово одне довгождане.

Приспів:
Мамо,
Ти найдорожча на світі!
Мамо,
Моя любов правдива!
Скільки б ми не знали світа,
Ти є одна єдина!

Навчила ти нас говорити,
Любить свою мову крилату.
Сказала Вітчизну любити -
Ласкаво звемо її "мати"...
Шлемо свої думи-тривоги
І тугу до рідної хати,
Щоб там, через дальні дороги,
Тебе, рідна мамо, обняти.

Приспів.