Ти немов довірливий метелик,
Що в пітьмі злітає на вогонь.
Захисти від згуби, світ наш любий,
Відігрій тепло своїх долонь.
Пригадай солодкі сни дитячі,
Колисковий спів семи вітрів.
Пам'ятай, що маєш бути вдячний,
Тому світу, що тебе зростив.

Наш зелений світ, кришталеві ріки, |
Оксамит п'янких ночей. |
Наш зелений світ збережи повіки, |
Не для себе, для дітей. | (2)

Різні наші мови, різні долі,
Різний наш веде до щастя шлях.
Ти поглянь навколо, скрізь неволю,
Плаче ненька наша, рідна земля.
Чи почують нерозумні діти,
Наболілий материнський клич.
Чи загасне день і впаде над світом,
Нескінчена горобина ніч.

В кого є душа, в кого є сумління, |
В кого серце є живе. |
Світ зелений наш, |
Від страшного тління |
Захисти, нехай живе. | (2)