Я закохана в тихий рай -
В поетичне суцвіття,
В художника, який малює
Портрет божої краси,
В зелене кленове листя,
Яке шелестить на вітті,
І в житах, як квітнуть
Червоні маки із роси.

Зорею, зорю крізь тисяч
Миль в рідне село,
Де над Дністром, як писанки
Стоять білі хатки,
І милуюсь красою...
Заглядаю у мамине вікно,
І в розмаю слухаю ніжну
Пісню красуні весни.

Птахом злітаю в сад,
Де росте яблуня стара,
Тут із дороги розвіюю втому
І відчуваю щастя,
Вона літом пригостить
Яблуками,як мати моя,
Її щира душа віддає
Любов, батьківську ласку.

Матінка природа бере
Моє серце в полон,
Тут у пахощах трав
Муза надихає душу -
І солодка вишенька
Мене частує із долонь,
А поруч із нею кличе
До себе медова груша.

У спогадах іду стежками
У свій тихий рай,
Де за гаєм волошками
Цвітуть юні літа,
Тут зорепад сіяв щастя
Ліловий небокрай
І колисала у казкових снах
Мамина рука...