Помандрую в Медобори,
У чарівну таїну.
А ти, вітрику проворний,
Не жени хмар пелену.

Не овець біжать отари
У надійне укриття —
Жене вітер з дощем хмари,
Неслухняний, як дитя.
Треба швидше поспішати
І пірнути в зелен гай.
Від грози в розкішних шатах
Мене, лісе, заховай.

Розгорілись в хмарах спори.
Мені, небо, не грози.
Закурили Медобори
Сиву люльку від грози.