Покличуть весну три трембітарі,
І Юрій Зимоборець в'їде в гори,
І рушать в полонини вівчарі -
Під небо молоде і неозоре.
Розвіються з-над гір отари хмар,
І хмарами отар війне з долини,
І ватру покладе старий вівчар
Живим вогнем — на груди полонини.

Приспів:
Гей, пломенійте мені,
Полонинські вогні -
Ватри непогасної вогні.

Живої ватри сонячне крило
Бере Карпати під свою опіку. -
Щороку і відвіку так було
І буде так щороку, і довіку. —
Прийде весна на клич трембітарів,
Квітуча і зелена, і шалена,
Ізнов під коломийками вітрів
Запалахкочуть ватри, як знамена.

Приспів.