Підіймись на Говерлу до засніжених Карпат,
Вдихни у осяйний жемчуг із аромату гірського,
В цю мить серце затріпоче як крильми птах,
Немов черпнеш водицю із джерела святого.

У Яремчі від безмежного щастя заспіває душа,
І ця земля прийме гостинно, як мати тобі зрадіє,
А із гір задзюркочуть хвилі Черемоша і Прута,
У пахощах різнотрав'я твоя душа квіточкою залеліє.

Скажи, друже, чи ти був у Карпатах на Говерлі,
Де у срібній перлині виблискують, сяють вершини?..
Яка краса коли сонце сходить на кам'яній скелі
І розсипає проміння у трави пахучі на полонини.

У синіх горах, Карпатах, лине гуцулок ніжна пісня,
Голос трембіт відлунням лине понад плаї голубі,
І Верховина манить до себе пташок - гора сніжна,
Щоб набратись сили духу і відпочити у святкові дні.