Ой, ти, вітре, мій крилатий,
Невибагливий, стрімкий.
Хто від тебе більш завзятий?
Як буваєш запальний.
У польоті швидкокрилий,
Ти привабливий, прудкий.
Після тебе слід щемливий |
Між берізок гомінких. | (2)

У гаю погладиш квіти,
Спів послухаєш птахів,
Залишаєш всім привіти -
Тим, кого ще не зустрів.
- Та який ти досить ніжний, -
Листя в тузі гомонить,
- І привітний, і утішний, |
Як тебе приворожить? | (2)

І тому, коли природа
Чинить утиски свої,
Показати є нагода:
Хто насправді хазяї?
А тому народ терпляче
Вітру витівки проща -
Поєднались спільна вдача |
І однакова душа. | (2)