У гаю золота липа зацвіла біло-біло,
Немов у фаті дівчина іде до вінця,
Вдихаю у аромат, злітаю на крилах,
Де п'янкі пахощі запашила весна...

О, весно, я співаю тобі Осанна!
Складаю оди у ліричних віршах,
Ти зцілюєш мою душу, мої рани
І ведеш у тихий рай, у казкових снах...

Дякую, Боже, за мої весни на цій землі!
Що доля веде мене в оксамитове літо,
Що зранку усміхається сонечко у вікні
І на квітучих берегах цвітуть мені квіти...

У запашних травах я купаюсь у росі...
Слухаю треллі у стоголоссі солов'я,
Проростає зерно у паросток із землі
І квітнуть волошками мої золоті літа...

О, моя весно, чарівна золота пора!
Натхненне джерело - колиско мрій,
Ти зігріваєш піснею, променем тепла,
І живу, творю, цвіте весна із надій!

Милуюсь яблуневим садом у красі,
Як заіскрились алмазами в сто карат,
Замріяна душа злітає птахом до зорі,
Вечір сіє щастя зорепад і веде у сад!..

Я радію, що бачу цей прекрасний світ,
Що доля подарувала жити на землі,
Вітри проганяють холод зими, кресне лід,
І одиноку душу зігрівають сонячні дні...