О, красуне осене - літня дамо, поважна сеньйоро!
Чарівна пишна княгине, зодягнена у шати золоті,
Перед тобою знімаю капелюха - головного убора
І дякую за твою божу красу, багаті дари земні.

Ти пахнеш солодким медом і хлібом на столі,
На долині білими грибами в росяних отавах...
В саду увінчана гронами винограду на гіллі,
О, золота осене, ти піснею дзвениш у октаві.

О, бджілко-трудівнице, натруджені руки золоті,
Найпрекрасніша, найвродливіша пора золота...
Ти везеш урожай зерна, щоб змолоти у млині-
І сиплеться білесеньке борошно, як молочна ріка...

О, красуне осене, щедра Господине, мила Панно!
Я поклоняюсь тобі до ніг і признаюсь у любові...
У осінній вечір зорі до вікна співають Осанна!
Місяць грає на роялі і дарує сни солодкі медові...

Святе небо благословляє садочок рясним дощем,
Розмальовує у кольорові барви осіннє золоте листя...
Хризaнтеми, троянди і айстри радіють сонячним днем,
І Листопад квітучий божий рай покриває падолистом...