Сьогодні я прокинувся, а за вікном дива —
За ніч усе змінилося, мов казка ожила.
Аж ось що, друзі, сталося, — дерева не впізнать:
Червоні та оранжеві на гілочках сидять...

Приспів:
Метелики, метелики — яскраві кольори!
Лише торкнешся гілочки — посиплються згори.
Невже, кохане літечко, ти знов до нас прийшло
І чарівних метеликів з собою принесло?

Та непосида-вітерець став гілочки гойдать —
І зграйкою барвистою метелики летять.
Червоні та оранжеві в повітрі кольори...
Лише підстав долоні ти - й метелика злови.

Приспів.

Та хтось моїх метеликів, мабуть, зачаклував —
Нездужавсь я, як кожен з них листком осіннім став...
Нехай в моїх фантазіях метелики живуть
І, як настане літечко, знов крильцями змахнуть!

Приспів.