Зелений шум — і білий цвіт
Защебетав на цілий світ.
А в самоті, не на виду,
Кує зозуля у саду.
Кує зозуля... А кому?..
Чи то мені, чи то йому?
Вона для кожного своє —
Кує-кує... виковує.
А навкруги — така весна,
Хмеліє цвітом далина!
Та де узявся сивий град —
І почорнів зелений сад.
Куди ж упало те — "ку-ку"
І мов розтало у піску?..
Лише сльоза не розтає —
Усе кує... кує... кує...