О, Золота Осене привітна поважна панно!
Ти мій дім осяяла світлом сонечка у вікні -
Яскравим блиском розбудила від сну рано
І на День народження дзвенить мелодія душі.

Князь Жовтень на свято запросив вітра-цигана
І так мелодійно задзвеніли звуки на акордеоні,
На мої коси осипає дарунки листям багряним
І, як рідна мати, Осінь обнімає до серця у любові...

О, вітре-вітре заграй ніжні мелодії чарівні...
Нехай розчинить хмари сяюче проміння ясне,
Від високої ноти защебечуть пташки голосні
І білі лебеді летять від щастя під небо осяйне...

Музикант виводить білий вальс для мене...
І я Жовтня запросила до танцю в танок...
Закружляли мої роки як золоте листя клена -
І місяць запалює бенгальські вогні із зірок.

Жовтню вітання посилають мої пернаті друзі...
Золотавий килим встеляє до ніг бабине літо,
Мені дарує рубінове намисто калина у лузі -
І Золота осінь із саду троянди - ніжні квіти.

Красеню Жовтню із Днем народження тебе!
Із айстр я гаптую барвистий узор на вишиванці,
Милий друже, ти із юної весни вів у осінь мене,
Щоб скарби білого світу несла у пісні галичанці.