Минула нам пора сумних мелодій,
Пора дощів і висохлих жоржин,
І ліхтарі, мов меду глеки злоті,
А коло них меткі рої сніжин.

Приспів:
Білі скрипки зими!
Білі струни біло грають!
Чи зустрінемось ми –
Не вгадаю! Не вгадаю!..
Білі скрипки зими!
Білі струни біло грають!
Чи зустрінемось ми –
Не вгадаю!..

Чи то сніги, чи, може, сиві коні?
Чи я стою, чи мчу тобі навстріч?
Лапатий сніг летить мені за комір
І мерехтить вогнями синя ніч.

Приспів.

Перелетить нічна зимова птаха,
Рої сніжин осядуть на крило.
Жене зима – весільна пишна сваха,
За нею всі шляхи перемело.

Приспів.