Вітер лагідно подув,
На чарівне личко.
Мріє-журиться в саду
Дичка-молодичка.
Ой, була-гула весна,
Мед збирали бджоли.
Чом же досі я одна,
Доленько-недоле?

Приспів:
Як же гарно квітнув сад,
Соловейко тьохкав.
Чи змарнується краса? -
Молодичка охка.
Мила панно, не журись,
Виглянь, хай побаче.
Гарний легінь, не барись,
Не зівай, козаче.

Біля саду – джерело,
Грає там водиця.
Жде пори з одним крилом
Птиця-молодиця.
Дочекалася: ти ба!
Лине вершник з поля.
Де й поділася журба,
Усміхнулась доля!

Приспів.

Вдвох водицю, ще й яку,
Заходились пити.
Удалося козаку
Дичку прищепити.
Пораділи залюбки.
Ніколи скучати.
Хай воркують голубки –
Будуть козачата!

Приспів. (2)