Знов душу огорта мелодія сумна,
І серце крає гострий, невгамовний біль.
А вже була для нас близенько так весна -
П'янка пора жагучих божевіль!

Приспів:
День без тебе - прожитий марно вік,
В якому серце лиш по світах шукало дива.
Ніч без тебе - душі безумний крик,
Яка хотіла в пізню осінь буть щаслива!
День без тебе - прожитий марно вік,
Ніч без тебе - душі безумний крик!

Я віджену сумну зажуру дня та ночі -
І стане легше жити в світі панацей,
Коли твої зелені ясні очі
Теплом долинуть до моїх грудей.

Приспів.

Нелегко нам з тобою буть в одному часі,
На віддалі ділить набряклу журну тишу.
Коли розлука почуття всі гасить,
Хоч словом ти зігрій спрагнілу душу!

Приспів.

Твоя любов, неначе той гірський потік,
Купає й ранить моє серце до безтями.
Я ж думав, що від нього я далеко втік,
А він стоїть стіною поміж нами.

Приспів.