Від зорі ранньої щодня,
Коли все встає до життя,
Вже мило грає дзвін дзвіниці, |
У честь Пречистої Дівиці, |
І спрошує людей усіх |
Славити Матір в небесіх. | (2)

Коли і південь вже прийшов,
Складають люди руки знов.
Знов чути милий голос дзвону, |
Що ген несесь до небосклону, |
І весело голосить всім: |
Марію Діву всі славім! | (2)

І ввечір знов клякають всі,
І молять Діву в небесіх:
Марія, повна благодати |
У Твої руки, люба Мати, |
Складаєм всі наші серця, |
Тобі хай служать до віка. | (2)