Тебе, живого бачу Бога,
Що серце вірою зігрів.
Позбута сумніву дорога, |
Хоч кличе ще життєвий вир. | (2)

Відкину розуму сумління,
Пізнаю вірою Тебе,
Бо розумом земне творіння |
Священних Таїнств не збагне. | (2)

Тебе у всьому відчуваю,
Живого Бога на землі.
Молюсь Тобі, хвалу співаю, |
Горить свіча Твоя в імлі. | (2)

Тебе, живого Бога бачу,
І віра в серці, як скала,
Я над гріхами світу плачу: |
Спаси нас, Господи, від зла. | (2)