Пісня птахом злітає, лине,
Наче дивний струмок, ллється
І торкається кожного серця,
Проникає у душу людини.

То сумна, наче осінь пізня,
То, як вітер, сильна і дужа,
В цьому залі немає байдужих,
Всіх взяла у полон пісня.

Трьохголосся звучить сьогодні,
Як один пречудовий голос,
Мов налитий добром колос, –
Прославляє ім'я Господнє.

І здається, що в цьому залі
Мало простору, місця мало,
Пісня кожному крила дала
Каяття, доброти і жалю.

Покотилась сльоза гаряча,
Щоби прощення попросити
Від гріховного бруду вмитись,
Бо душа через гріх плаче.

І не виразити словами,
Що людина тут відчуває,
То не просто тріо співає, –
То Господь розмовляє з нами!..