На Голгофі при хресті
Божа Мати в скорботі
Плаче серцем, взносить руки,
Бо Син терпить люті муки:
Боже, Боже, Сину мій,
Як страшний, тяжкий біль Твій,
Безмірний біль...

Сину, де ж та благовість,
Що мені Архангел зніс?
Трон Давидів мав Ти мати
І навіки і царювати.
Нині ж плачу, плачу я,
Тебе бачу без життя,
Ти без життя...

В день святий Твого Різдва
Як щаслива я була!
Висиш нині розіп'ятий,
На високий хрест піднятий.
Ти лишився Божий Син,
Хоч і на хресті один,
Хоч Ти один...

Куди йдеш, моє Дитя?
Може, в Кані весілля,
Щоб вином зробити воду?
Чи до Лазаря йдеш гробу?
Боже, Боже, слово мов,
Що ж дарма погас мій Бог,
Погас Ісус...

Сльози ллються з віч Твоїх
За людський нерозум й гріх...
Де їм взяти розуміння,
Що є Боже провидіння.
Ти серця людей відкрив,
Життя смертю відкупив,
Всіх відкупив...

Зняли Бога із хреста,
Взяла Його Пресвята:
Глянь на мене, сиротину,
Пресвята моя Дитино.
Світло, правда та життя,
Моє милеє Дитя,
Моє життя!..