Господи, скеруй мої дороги,
Визволи мене від суєти.
Не суди провини мої строго
Й від лукавства Боже, захисти.

Маю серце змучене від болю,
Маю душу в сміттях всіх марнот.
Боже, порятуй мене любов'ю,
В грозових штормах життєйських вод.

Накриває хвиля з головою,
Берег заповіданий в імлі,
І ловецькі пси біжать за мною,
І нема притулку на землі.

І моя безпушная тимчасовість,
Витікає в без міри глухих.
І бракує сліз прийти на сповідь,
Щоб омити чорноту гріхів.

Я не смію більшого просити -
Тільки хрест життєвий донести.
Ось стою біля дверей, як митар,
Господи, помилуй і прости.