Ідеш за Христом по вузенькій дорозі,
Колюча терня заважає іти...
Душа у неспокої, серце в тривозі,
А тут ще й гора - де подінешся ти?
Де втриматись можна - не падай, а стій.
Не бійся гори на дорозі своїй! | (2)

Зроби перший крок. Хай він буде рішучий,
Бо зродяться з нього до щастя сліди.
Сльози не ховай, хай по терню колючім
Спливає і родить поживи плоди.
І з кожного кроку свойого радій,
Не бійся гори на дорозі своїй! | (2)

Дивись: поруч тебе хтось важко ступає
І втративши силу, в знемозі паде...
Подай йому руку, подай, він чекає,
А потім до тебе з рятунком прийде.
Ні часу, ні сили йому не жалій,
Не бійся гори на дорозі своїй! | (2)

Бо ти не сама, не сама, глянь лиш добре,
І перед собою побачиш сліди...
Їх той залишив, в кого серце хоробре,
З любов'ю і ніжністю каже: "Іди!
Я дам тобі силу, живи і радій!..."
Не бійся гори на дорозі своїй!