Хвала і тисяч раз хвала,
Тобі,Ісусе дорогий.
Важка вина моя була,
Ти ж змив її, о Всеблагий!
Вважаю щастям і добром |
Клячати під Твоїм хрестом, |
На нім Ти дався розп'яти, |
Щоб грішного мене спасти. | (2)

Сердечно цілуватиму
Кроваві рани Твоїх ніг,
Твої коліна обійматиму
І припаду до стіп Твоїх.
Бо полюбив Ти людський рід, |
Владико неба,суш і вод, |
Любов'ю, що її во вік |
Ніяк не збагне чоловік. | (2)

Дай, Спасе, лік душі моїй
На всі страждання, смутки всі!
Будь захистом, приютом їй
У горі, в кожному часі,
І не вміни мені у гріх |
Вини Адама й вин моїх, |
Нехай їх змиє Кров Твоя, |
Минеться вся печаль моя. | (2)

У серці,Господи,мені
Свої всі рани запиши,
Щоб пам'ятав їх всі дні,
Роздумував про них в тиші.
Бо серце той мир знає лиш, |
Якого Ти йому вділиш, |
То ж дай йому у стіп Твоїх |
Зазнати мира, благ і втіх. | (2)

До ніг Твоїх хотів би я
Цілим єством днесь прилягти,
З душі пливе мольба моя,
Її чей вислухаєш Ти!
Дивлюся на Твої уста: |
Глянь, Боже, з висоти хреста! |
Скажи: "Хоч був ти нечестив |
Радій, бо Я тобі простив. | (2)