Днів земних минають роки - скільки їх було,
Не стихають людські кроки, не вмирає зло,
І до неба лине голос від землі,
Там де під ногами колос у крові.
З кожним роком земля наша розмежована,
Ласкою Його святою обдарована.
Хай повніє твоя чаша миром у Христі,
Колоситься мирним хлібом в Божій доброті.

Приспів:
Ми бажаєм жити мирно людям на землі,
Хай летять завжди спокійно в небі журавлі,
І Христа до свого серця всі прийміть,
Мир святий в душі озветься - буде добре жить,
Буде добре жить...

Чи то південь, чи то захід - люди скрізь одні,
І один у всіх нас прадід, одні корені.
Чому ж миту нема всюди, злагоди?
Бо без Бога в серці люди - не брати.

Приспів. (2)