Діти Христові! Вас призиває
Небес Владика перед свій трон,
Тут Він загоїть всі ваші рани, |
Утішить серця тяженький стон. | (2)

Спішись до Нього паство Христова,
Він Тя прийняти завше готов,
Бо Він Тя любить; а все готова |
Нестись для других в жертву любов. | (2)

Спішіть до Нього коли зависне
Над вами холод, голодь і студь:
Він Вас до теплих грудей притулить, |
Спрага і голод при Нім минуть. | (2)

Спішіть до Нього, коли спокуса
До серця тиснесь ворогом злим,
Хто допоможе, як до Ісуса |
З чуттям надії не поспішим? | (2)

Спішім до Нього в життя дорозі,
Бо хоч і прикра стежка тота,
Йти нею сміло будемо в змозі, |
Як нас Ісуса скріпить рука. | (2)

А коли смерть нам в очі загляне,
Надія наша нас не зведе;
Бо й смерть грізною для нас не стане, |
Якщо із нами Ісус буде. | (2)