Хіба поспати - це провина?
Ще й сонця добре не видати,
Та чую я: "Вставай дитино", -
До школи знову будить мати.
Та вчитись як небудь - провина,
І я не можу відставати.
Кажу собі: "Не будь дитина, -
Тобі поможе Божа Мати.

Приспів:
Живу я з батьками,
Родина чудесна:
У мене дві мами -
Земна і небесна.

Хіба поспати - це провина?
Ще й сонця добре не видати.
Та чую я: "Спішись, дитино" -
До церкви знову будить мати.
Та гріх любити - це провина,
Не буду більше мудрувати:
Землі і неба я дитина,
І тут, і там у мене мати.

Приспів. (2)