C Am F G Dm F G Am
Як ішов селом я в літнє надвечір'я вітер капелюха скинув на подвір'я
F G G7 F C G C G F C G
Мого капелюха покотив подвір'ям

Дівчина із хати глянули й метнулась, дала капелюха й весело всміхнулась
Дала капелюха і мені всміхнулась

Йду додому знову вітру вже немає свого капелюха сам туди кидаю
Йду додому - вітру немає кидаю капелюх (сам кидаю)

Вітру вже немає в серці завірюха, дівчини не видно - йду за капелюхом
Усім курам на сміх - сам за капелюхом.