Ніби матері долоні, лагідна вода,
Поміж вербами блукає лада золота...
Зашуми, Дніпро, про красу й добро,
Про кохану Україну зашуми, Дніпро!..

І нехай заб'ється серце — тепле чаєня...
Скільки сліз несла до моря чиста течія!..
Зашуми, Дніпро, розкажи мені,
Як здіймав ти гори-хвилі у грозові дні...

Хліб і сіль — для друга й брата,
А для ката — грім.
Є невисохлі джерела — вирувати їм!..
Зашуми, Дніпро, про красу й добро,
Про народ мій незборимий зашуми, Дніпро!..

Зорі тихо в телескопи падають вночі,
Дніпрельстанів світлі очі вип'ють височінь.
Зашуми, Дніпро, у нові світи,
О, ріко моєї долі, не змілієш ти!

Ніби матері долоні, лагідна вода,
Поміж вербами блукає лада золота...
Зашуми, Дніпро, про красу й добро,
Про кохану Україну зашуми, Дніпро!..