В тисяча дев'ятсот
тридцять восьмому році
Сталась сумна новина.
Запалала під вогнем,
Задрижала під мечем
Закарпатська Україна.

Чехи йдуть, колять б'ють
А мадяри ззаду йдуть
Висилають ультимати
Щоб народ ся піддав
Свою зброю віддав
Бо інакше їм не жити.

А наш батько Волошин
Він скликає всіх старшин
На сумную нараду.
Щоб зійшлися як стій
Всі січовії стрільці.
Стали сміливо до бою.

Не журіться милі браття
Ще повстане Закарпаття
І зелена верховина
І зелена верховина
Самостійна Україна
І щасливо заживемо.