А вишиванка завжди була у моді!
Одягнеш - наче свято у твоїй душі!
Із давніх літ піднімає дух в народі,
І сяє сонечком на білім полотні!..

Я витягну зі скрині свою вишиванку,
Що долі дарувала ненька Україна.
Вдихну у блаженну весну на світанку,
Серденько зігріє пісня солов'їна!..

А вишиванка це духовний храм душі,
Оберіг святинь українського народу,
До ночі вишивали руки золоті,
Щоб із джерела черпати чисту воду!..

А на ній вишиті кольори барвисті,
У житті червоні маки, волошки сині,
Мати мережить як дитя у колисці,
Щоб цвіла щаслива доля в Україні.

Мамина любов випромінює в узорі,
У квітах польових пелюстками пломеніє!
У сонячнім промінні, листі кленовім
Вишиванка є окраса і не старіє!

Пам'ятай: де б не був, у яких світах,
Це дарунок мами і цілунок Бога!
Щоб із журавлями летів додому ти,
У житті була легкою твоя дорога!