Маленькі сіни, ясна світлиця,
Всюди чистенько, чи так годиться.
Стукає в вікна груша крислата – |
Се наша хата. | (2)

Дубові лави, з ясеня скриня –
Білля ховає в ній господиня.
Вимиті вікна, писана стеля, |
Біла постеля. | (2)

Трійця, Спаситель! Божа Мати,
А там Михайло, опікун хати.
Святий Микола глядить з-під ока |
На нас з висока. | (2)

Немов говорить: "Тіштеся діти! –
Маєте хату, є де сидіти.
За батька-матір Богу моліться |
І пильно вчіться!" | (2)