Річка тече з мого рідного краю,
Ну, а, точніше, від мого села.
Оком своїм мені знову моргає,
Нібито мати в селі ще жива.
У річку бурхливу повірити треба,
Бо назва у неї - "Дніпро".
А це означає, що треба спішити
Чинити на світі добро.

Приспів:
Вода тримає кораблі, і нас буде тримати,
І буде легко нам в житті, допоки буде мати.

Тепер розумію навіщо Дніпро,
З села мого в місто мене привело.
Чим більше в житті я з колін піднімаюсь,
Тим більше добра я зробити стараюсь.
А мати на світі старенька живе,
Лиш тільки для того, що я в неї є.
Завжди намагається всім усміхатись,
І річку навчила з людьми спілкуватись.

Приспів.

Прислухайтесь, люди, до цього закону,
Боріться в житті до одного патрону!
Лиш мати старенька добра нас навчає,
І в трудну хвилину з колін піднімає.
Річка шумить ніби матір свариться
Каже усьому негайно вклониться.
Лиш верби почули і всі приклонились,
А значить про мудрість вони вже навчились.

Приспів.