Народ мій терпить спрагу вже роки,
Нема цілющих вод живому слову,
Замулені джерела і ставки,
А недруг нищить українську мову.

Приспів:
Чи можна спрагу слова втамувати,
Якщо печать поклали на уста?
Не спи, Вкраїно! Не спи, Вкраїно!
Можна все проспати.
І рідну мову, а вона у нас одна!

Чому замовкли, сестри і брати?
Так меншає джерел живого слова.
Не будь манкуртом – рідне бережи!
Як стулимо вуста – замовкне мова!

Приспів

А Маркіян збудив, додав снаги -
Цілющої води живого слова.
Щоб рідну мову мали на віки,
Він без вагань віддав себе самого!

Приспів.