Де шлях свій скелі Товтри розпочали,
Вітри злетілись з сивого Збруча,
Постало місто моє древнє — Скалат,
Моє начало всіх людських начал!

Я з тих країв, де корені народу,
І шмат землі — моя Галичина.
Ще пам'ятає із якого роду
Походить материнська твердь земна.

Пов'язаний фортечними валами,
Під Медобори влігся горілиць
Мій Скалат рідний — місто над містами,
Яке гарніше від мільйон столиць!

Мій Скалат б'ється в України грудях,
Цвіте на віковічній цій землі.
Стрічають всіх гостинно наші люди
Завжди із хлібом — сіллю на столі!