Приспів:
Озирнись, навколо подивись - це твоя земля:
Гори високі, ріки широкі, ліси й поля,
Не частини, це є – ціле, одне-єдине,
Брате, люби своє!
Люби Україну!

Я народився в країні, що спала, не чула,
Не питала себе, відчувати забула,
Не шукала, не мислила, наше – то скраю!
Та забула вона, що я відчуваю...
Не горіла, не кликала стати до бою,
Не любила, але захопилась собою,
Загубила, де діти, забула, де мати...
Небайдужими стати!

Приспів.

Забувала спитати і знать не хотіла,
Де свідомість – забути, плювати, де тіло,
Манівцями пішла, загубила майбутнє,
І безглуздо питати: Буде що путнє?
Не вела, не бажала, казала: Навіщо?
Врахувати одне задавалося лишнім,
Нам набридло мовчати, набридло чекати,
Небайдужими стати!

Приспів.