Карі очі, чорні брови,
Пишні коси по плечах,
Українки - красуні гонорові,
Цвітуть, як квіти на берегах.

Дівоча врода, як весна у цвіті,
Як прекрасна троянда у саду,
Із далеку усміхається привітно, -
І ти закохаєшся у чарівну красу.

Ясні очі сяють. як в небі зорі,
Стрункі, як смереки, тоненький стан,
Приголубить, приласкає у слові,
А заспіває пісню - заколоситься лан.

А ніжна душа, як струна скрипки,
Тобі подарує щастя - казковий рай,
На ній вишиванка із золотої нитки,
І ти, козаче, чорняву, русяву - вибирай!

А крилаті мрії, мрії їхні лебедині,
Пташиною злітають до сонця, до зорі,
І, де такі гарні красуні, як на Вкраїні,
Які вміють кохати, дарувати сонячні дні.

По світах і здаля видно українку,
Між юрбою іде, як королева у короні,
Це трудівниця, господиня, мати, жінка,
В труді віддає себе дітям у любові!