AmЯк у Цареграді, слаEвних козаченьків,
Вражі бусурмани, вішали на гAmак.
ГлCянувши востаннє нGа цей світ біленький,
DmУ смертну годину коEзак мовив тAmак:

Приспів:
ХAmай живе, живе вільна УкраEїна.
Хай живуть, живуть вічно козаAmки.
Хай цвіDmте, хай цвіте червона калAmина.
DmНехай згинуть вAmоріженьки наE вічні вAmіки. | (2)

Як вороги кляті нас на кіл сажали,
Як живцем палили, у смолі пекли,
Козаки у ката життя не благали
Про долю країни думи їх були.

Приспів.

Хто живе на світі і хто жити буде,
Хто шляхи козацькі буде ще топтать,
Щоб буяла воля, щоб раділи люди, –
Дай їм, Бог, востаннє ці слова сказать.

Приспів.