Батько й мати під єдиним дахом,
Однієї долі два крила.
А з-під стріхи вилетіла птаха,
Сивого залишила орла.

Розірвала на двоє сторінку
Невблаганна доля, от і все,
Час летить у безкрай стрімко, стрімко,
Батькові розради не несе...

Не обійме більше батька мати,
Тільки ластівкою поруч промайне,
В кожен сон мій буде прилітати,
На зорі будитиме мене.

Два крила у долі - батько й мати,
Вічна моя радість, вічний біль,
Хай довіку світить ваша хата,
Озоря калину й зелен квіт.

Нині перед сивим моїм батьком
З полум'ям над ставом золотим
Вилітає птаха із багаття
І пірнає миттю в сивий дим.

Батько й мати під єдиним дахом,
Однієї долі два крила.
А з-під стріхи вилетіла птаха
Та, що білий світ мені дала.