Простлала доленька одну стежиноньку
В дорогу спільную, на двох - одну
Мене ти, милий мій, взяв за дружиноньку, |
В серденько трепетне вселив весну... | (2)

Приспів:
Тобі повірила, тобі єдиному,
Що боронитимеш ти від біди!
Що даруватимеш хміль лебединую |
І зігріватимеш мене завжди!.. | (2)

Нам світлі промені святої осені
Зігріли серденька ясним теплом,
З тобою, любий мій, пішли ми росами, |
Хліба не скошені, що за селом... | (2)

Приспів.

Тобі довірила свою я доленьку,
Відчула щедре я твоє тепло.
Тож, обіймай мене, немов тополеньку, |
Щоб завжди солодко обом було!.. | (2)

Приспів.