Мамине намисто не порветься,
Бо на ньому все її життя,
Коли дивлюся на нього, плаче серце,
То є добра пам'ять без буття...
Я дивлюсь на нього зі сльозою,
То дарунок був маленьких мрій,
Як вона раділа тоді мною,
І співала пісню "Сину мій!"

Приспів:
Як дивилася з любов'ю в очі,
Обіймала, пригортала всіх.
Ті хвилини повернути хочу,
Щоб почути мамин спів і сміх!..

В пам'яті залишу назавжди
Мамину любов і рідну теплу душу,
Як густий туман лягає до води,
Так сльозу пускати завжди мушу...

Приспів.