BmМіра вогню
В кожного є своя.
В кожнCого є міFра тепла,
Але ж Bmтепло для всіх...

   BmЯ відчував,
Як недосяжна ти.
   До теCбе так, як Gдо зірок,
   І ти оBmдна із них.

      СьогодBmні нас двоє, нас двоє.
      CІ я востBmаннє кажу: неBm йди.
Сьогодні нас двоє, нас двоє.
      CЯкби сьBmогодні було зBавждFи,
      Було зBmавжди.

Міра вогню
В кожного є своя.
В кожного є міра життя,
Але воно для всіх...

Я відкривав
Той незнайомий світ.
Я називав ніжним ім'ям
Кожну з ночей твоїх.

Сьогодні нас двоє, нас двоє.
І я востаннє кажу: не йди.
Сьогодні нас двоє, нас двоє.
Якби сьогодні було завжди,
Було завжди.

Хто, як F- не ти навчилаFm нас
Бути Bудвох сильнBmим до сліз,
Бо до F- кінця ніколи вFmниз
Тої вBесни... Хто, Bmяк не ти
В моїхF- очах встигла зFmнайти
Міру вBогню, кимBmось заховані світи...
ЯкбиF- сьогодні, якби Fmсьогодні
Було зBавжди...