ЗCmвили давно гнізда лелеки,
І близькі мої стали далекими,
ВкCmлеєні фFото наGпам'ять, GнаступниCmй альбом.

Хлібом одним ситі й напоєні,
Часом болять рани загоєні,
А кому мало, як завжди, сидять за столом.

   ДGmайте нам бFути тGакими, Cmякими миCm є!
   ДGmайте нам сFпокій віGд ваших CmщоденниCmх атак!

Дайте нам бути такими, якими ми є!
Тому, хто чує, давно вже все ясно і так!

Зайві слова кимось та й сказані,
Вільні думки недопоказані,
Пальці стискають метал, а мовчить мікрофон.

Тайни давно стали відомими,
Друзі чомусь стали знайомими,
Всі хочуть встигнути сісти в останній вагон.

Дайте нам бути такими, якими ми є!
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак!

Дайте нам бути такими, якими ми є!
Тому, хто чує,давно вже все ясно і так!