Похилилася калина,
Заросилася в росу.
Засмутилася дівчина,
Русу чешучи косу.

Косо моя русявая,
Скоро підеш під фату,
Та не з тим, що я кохаю,
А із тим, що не люблю...

Ой, калинонько-сестрице,
Дай порадоньку мені,
Без коханого так тяжко
У далекій стороні.

Ой, калинонько-сестрице,
Де ж мій милий забаривсь?
Чи з дороги він ізбився,
Чи другую полюбив?

Соловейко на калині
Сумну пісню заспівав
І, здалося, тій дівчині,
Щось про милого сказав...

Твій коханий, дівчинонько,
Із доріженьки не збивсь,
Він у тої, розвідної,
На перинах положивсь.

Твій коханий, дівчинонько,
В неї мед-горілку п'є,
Але він ще за тобою
Гіркі слізоньки проллє...