Котився місяць до зірки,
Вибрався Івасьо до дівки,
Питається свого батенька:
— Чи много боярів брати?

—...Бери, синоньку,
Всю дружиноньку,
Бери старосту старого...
Бери сватеньку-багачку,
Бери свашечку-співачку,
Бо там чужая сторона,
Щоб не набратися сорома.

Ой їдь, синоньку,
В щасливу годиноньку,
Час, би привіз
Любую дружиноньку.