Ким завжди ти бути хотів?
Вирішував сам, усіх розумів.
Завжди оминав, завжди обходив,
Сходи, що ведуть униз...
Той, що не кине свій трон,
Той, що потягне судно на дно,
Раб, що хотів без наказу піти, –
Хто ти? Хто ти?

Я бачив тіні їхніх крил,
Вони хотіли бути поряд,
Все далі й далі від святих,
До нас вони завжди говорять,
Але не чути їх думок,
Не зрозуміти їхніх сліз,
І ти наступний робиш крок
По сходах, що ведуть униз.

Бажання бути як вони,
Чи витримають руки нести?
Залиш його, а сам іди
По сходах, що ведуть униз.