Вступ: G
Андрій:

  G На дорозі лCюди сDонця чеGкали,
  G Чорні гори смCутку вонDи нагадGали.
  G Їх бажання в нCебі пісDнею летGіло.
  G Та, на жаль, це сCонце для людDей згорGіло.

Сашко:

GАле нове сонце нCародилося на сході,
DПосміхнулось людям,G пригорнуло тепло.
GІ нову надіюC розбудило у народі
DВідживляло знову, що давно зGатерпло.
GБо брехня і темінь сCтавлять на коліна
DА любов і світло – Gзрозумілі речі.
GІ піднімались люди, випрямляли спиCни,
DРозкривали очі, рGозправляли плечі

Андрій:

І на темній скелі зірки танцювали.
В королівство ночі вовки завітали.
Нагадали люди добре і погане.
Та, на жаль, це сонце для людей не встане


Приспів 1:
ВсGтавай, сCонце, вставDай, вставGай!
СлGіпим Cочі вDідкривGай!

/G C D G/ х 4

Приспів 2:
C   Не відкрили Gочі прCомені щаслDиві
CТа у хвилях нGочі скCарб людський згубDили.
C   Народились дGіти — та свCітла їм не трDеба,
C   Бо на їхні Gочі насCипали пDепла.


Сашко:

Та промило сонце очі теплою росою,
Освітило сонце всі шляхи відкриті
Розбудило в людях душу – тіло рве до бою
І цей дух у кожному міцнів щомиті.
А без сонця в небі забагато темних знаків.
А без сонця небо наче чорний дим.
Але сонце завжди веде нас на захід,
Тож ходімо за ним.

Приспів 1 (2 рази)