Приходить мама стомлена додому
З роботи, з поля, з сонця і вітрів.
З дощів і злив, із весняного грому,
З духмяних, цвітом всипаних садів.
Сама, як сад, як гімн тепла і ласки,
Як пісня, що співать — не доспівать,
Приходить мама — найдобріша казка,
Щоб діточок любов'ю напувать.

Приспів:
Свята надіє, пісне колискова, |
Любов і ніжність я несу тобі. |
До тебе поспішаю знов і знову |
І в радості, і в щасті, і в журбі! | (2)

На цілий світ у мене ти єдина.
Ляга на скроні невблаганний сніг.
До тебе, мамо, лину щохвилини
З усіх усюд, з усіх своїх доріг.
Я думаю про тебе, добре знаю:
Щастить мені, допоки поруч ти.
Ти гідна найвеличнішого раю,
Тож, як мені тебе не берегти.

Приспів.