Жовте листя закидало слід,
Осінні вітри по Дунаю.
Похиливсь, почорнів вже весь квіт,
А мені молодому з дому від'їжджати.

Приспів:
Залилась плачем стара мати,
Побіліла, зімліла, як цвіт.
Та згадала, як батька із хати
Виряджала тому двадцять літ...

Ти не плач, не журись, моя ненько,
Мені казку ще раз розкажи.
Пригорни мене, як те дитятко,
Що колись на руках колисала.

Приспів.

Як піду я на першую гору,
То погляну назад за собою.
І як хату свою я побачу,
Засміюсь і махну я рукою.

Приспів.