Зажурилася, засмутилася молода удовонька,
Що не скошена, не згромаджена зелена дібровонька.

Наймила вдова, наймила вдова косарів двадцять штири,
Щоби скосили і згромадили всі гори та й долини.

Косарі косять, косарі косять, а вітрець повіває,
Шовкова трава зелененькая на коси полягає.

Косарі скосять та й ізгромадять всі діброви та луги,
Лиш не скосили, не згромадили удовиної туги.