Засвіти, місяцю, |
Ти ясная зоря, | (2)

На те подвір'ячко, |
Де бідная вдова, | (2)

А в тої вдовоньки |
Хороша дівчина, | (2)

По садочку ходить, |
Та й чеше волосся. | (2)

А як їхав милий — |
Мене наказував, | (2)

Щоби жоден дурень |
Личко не цілував. | (2)

Бо дурень цілує,
На землю сплюває, | (2)

Бо дурень не знає, |
Що личко коштує. | (2)

А личко коштує |
Півтора доляра, | (2)

Щоб твоя ні моя |
Родина не знала! | (2)