Я в середу вродилася,
Горе ж мені, горе,
Не дайте мя за старого, |
Бо борода коле. | (2)

А дайте мя за такого,
Що не має вуса,
Він до мене кивне-моргне, |
А я засміюся. | (2)

А я хлопця полюбила,
Не признавалася,
Вийшла мати воду брати |
Та й догадалася. | (2)

Ой, чого ж ти, моя доню,
Чому скриваєшся?
Полюбила козаченька |
Та й не признаєшся? | (2)

А тепер я моїй мамі
Щиро призналася,
Що з козаком молоденьким |
П'ять літ кохалася. | (2)